| Персональний сайт Думбай Тетяни Миколаївни |
 |
 |
 |
ЕКОЛОГІЧНИЙ ЗАХІД МЕШКАНЕЦЬ ПОЛІВ (до Всеукраїнського конкурсу «Птах року-2010»)
Мета. Розширити та поглибити знання учнів про спосіб життя польових горобців, їх поширення по території України та світу. Прищеплювати любов і бережне, доброзичливе ставлення до пташок, виховувати свідомих громадян, яких хвилює майбутнє рідної землі.
Обладнання. Виставка малюнків, виробів з природного матеріалу;книжкова виставка (художні книги, довідники, енциклопедії про птахів); написані на дошці вислови про птахів «Птахи – голос природи», «Птахи – діти веселки».
Девіз заходу. Щоб у світі нам гарно жилося, Й розчаровуватись не довелося, Гармонійними щоб росли діти, Слід і квітці, і пташці радіти!
Ведучий. Птахи – це окраса нашої землі. Птахи – співоча душа лісів і полів, садів і гаїв. Про птахів складені чудові пісні та вірші, легенди і казки. Без птахів нам не обійтися. Неможливо навіть уявити нашу землю без цих чудових створінь. Сьогоднішній захід носить не лише пізнавальний характер. Він допоможе нам зрозуміти сучасні природоохоронні проблеми. Головними героями нашої зустрічі, звичайно, будуть птахи. Птахи нашої рідної землі – польові горобці. Пропоную вам послухати виступи учнів з пізнавальною інформацією про цього птаха. Географічна довідка Учень. Польовий горобець розповсюджений майже по всій території Європи та більшій частині Азії, за виключенням районів Крайньої Півночі й Ближнього Сходу. Колись він жив в Африці, не був знаменитим, не називався горобцем і не був, звичайно польовим. Потім відправився мандрувати. Долиною Нилу дібрався до країн Середземномор’я, і з цього часу почалася подорож горобця світом. У другій половині ХХ століття декілька видів птахів були спеціально завезені до Північної Америки з метою урізноманітнити місцеву орнітофауну. В 1870 році декілька птахів були доставлені з Німеччини й випущені на волю у місті Сент-Луїс (штат Міссурі, США). Аналогічно у проміжок часу між 1863 та 1870 рр. цей горобець опинився в австралійському штаті Вікторія, розповсюдившись по сходу континенту. В Україні польовий горобець розповсюджений по всій території. Мешкає він на околицях населених пунктів, у покинутих поселеннях та поблизу від посівів зернових культур, садів і виноградників. У дикій природі - гніздиться у парках, світлих лісах, чагарниках, гаях та у степу.
Біологічна довідка Учень. Горобець польовий має каштаново-коричневий верх голови, білуваті щоки, чорну пляму (дужечку) на щоках , невелику чорну пляму на волі. Горобець – дрібний птах. Довжина тіла 12,5-14 см. Його маса 20-25 г. Гніздо влаштовує у різних заглибленнях, як природних, так і штучних. Селиться у дуплах дерев, пустотах пнів, розщелинах скель, норах птахів та ссавців, під дахами будинків та в інших тихих, відлюдних місцях. У сезон розмноження живиться переважно тваринною їжею, у великих кількостях знищуючи дрібних безхребетних: комах та їх личинок, павуків, багатоніжок та інших. Восени переключається на насіння і плоди рослин, часто відкочовуючи у місця збору врожаю – плодові сади, поля рису й інших зернових та олійних культур, виноградники.
На сцену виходять учні, одягнені у костюми польових горобців.
Горобець 1. Добрий день. Ми – польові горобці – завітали до вас сьогодні, щоб розповісти вам про себе і дізнатися, що ви знаєте про нас. Ми – ваші сусіди, жителі полів, лісів,гаїв. Ми стараємося допомагати вам, людям, у боротьбі із шкідниками. Та не завжди нам буває легко, особливо коли настає сувора зима.
Горобець 2. В зимові дні на стовпчиках, На вітах, на дахах Сидять малі горобчики У сірих піджаках. Сидіти б їм під стріхами, Чекати б їм тепла; Та жаль, що всюди віхола Поживу замела. Сніги, мов білі килими, І долі ні зерна. Ви хліба накришили б нам, Посипали пшона. Горобчики наїлися І наче у теплінь Всі радо розлетілися, Цвірінь-цвірінь-цвірінь.
Горобець 3. Подбайте, діти, про нас! На сніданок для пташки Киньте зерен, киньте кашки. Ми ж все літо працювали – Сади від черви очищали, Ще й співали всім на втіху, Світ навколо звеселяли!
Ведучий. Дякуємо, шановні птахи, що ви завітали до нас. Запрошуємо вас гостинно на наше свято. Послухайте, що наші діти знають про вас, подивіться, як гарно вони малюють птахів, які чудові вірші про вас складають.
Ведучий. А учням я пропоную взяти участь у конкурсах.
1 конкурс «Маляри-художники» Дістаньмо фарби й олівці, Тримаймо пензля у руці. Плакат із гаслом ми складаємо І пташок наших звеселяємо. ( Учні протягом декількох хвилин малюють плакат. Глядачі та учні-горобці визначають найкращий з них.)
«Народ скаже - як зав’яже» (народознавча сторінка)
Ведучий. З покоління в покоління передавалися спостереження за птахами та їх зв’язком з різними явищами природи. Народом складені приказки, легенди, прикмети, що допомагають завбачувати погоду.
Народні прикмети Учень. Горобці весело цвірінькають – до відлиги. Горобці сидять настовбурчившись – незабаром збереться дощ. Горобці у пилюці купаються – до дощу,у воді – до спеки. Горобці поховалися – на мороз.
Приказки Учень. Горобець – молодець, а ластівка краще. Восени і горобець багатий. Восени і в горобця є пиво. Всяка птичка своїм носиком живе. Краще птиці на сухій гілці, ніж в золотій клітці. Живе, як горобець під стріхою. Горобець маленький, а сердечко має.
Легенда про горобця Учень. У легенді сказано, що горобці виникли з чортів, і взагалі, горобці – проклята богом пташка. Розповідають, що коли розп’яли Господа, то на хрест його сіло двоє горобців, червоний та сірий. Червоний гукав: «Помер! Помер!», а сірий (звичайний, наш): «Живий! Живий!» Тоді один з вояків ударив Спасителя списом у бік. За це Господь прокляв горобців, не благословив їх на їжу і зробив так, щоб вони не ходили по землі, а стрибали.
Ведучий. А тепер пропоную вам взяти участь у наступному конкурсі. Зараз ми з’ясуємо, як ви вмієте відгадувати загадки.
2 конкурс «Відгадай загадку» 1. Скільки кроків зробить горобець за сім років? (Ніскільки, бо горобець стрибає)
В сером армячишке, По дворам шныряет, Крохи подбирает, По полям ночует, Коноплю ворует. (Воробей)
В теплій сорочині. По дворах стрибає, Крихти підбирає. (Горобець)
Надзьобався добре й далі полетів. (Горобчик)
Їм біленьких черв’ячків, В теплий край я не літаю: Під стріхою хату маю. Цвірінь, цвірінь, сів я хлівець, А звуть мене … (горобець).
Ведучий. Молодці, ви чудово вмієте розгадувати загадки. Наступний конкурс вимагає від учасників швидкої роботи думки, асоціативного мислення.
3 конкурс «Хто більше?» Пропоную вам сполучення слів «Польовий горобець». З цієї фрази вам потрібно утворити якомога більше слів. Перемагає той, у кого виявиться більше слів. (Можливі варіанти: олово, горб, поле, лоб, лов, вир, ворог, герб, борг, боров тощо) Ведучий. У нашій школі багато талановитих, творчих дітей. Протягом тижня учні готувалися до сьогоднішнього конкурсу - писали вірші. Які творчі роботи у них вийшли ми зараз і послухаємо. Тому наступний конкурс – поетичний. 4 конкурс - «Конкурс поетів» (учні читають власні вірші) Воробей, полевой воробей… Ты по жизни, дружок, не робей. Понимаю – тебе тяжело. Сколько раз тебе в ней не везло… То воришкой тебя называли, Изгоняли тебя, истребляли, То опять возвращали назад… Я же был тебе, друг, всегда рад. Ты помощник наш, друг и сосед. Ты нам пользу приносишь, не вред, Ты спасаешь поля и сады от беды. Ты чириканьем радуешь нас Каждый год, каждый день, каждый час! Ты вынослив, ты смел, терпелив, Очень мал, но всегда полон сил. Живи рядом, отважная птица. Я желаю тебе приютиться Возле добрых и милых людей, Для которых ты – друг, не злодей.
Крамскова Юлія, учениця 10 кл. ЗОШ № 18
Полевой воробей Полевой воробей Облетел сто полей, Реки и озёра, Леса, степи, горы. Юркий, бойкий молодец, Просто славный удалец! Нипочем ему угрозы: Слякоть, бури и морозы. Никогда не устает, Песню звонкую поет!
Атаманенко Еліна, учениця 9 кл. ЗОШ № 18
Воробушек Воробушек полевой – Птицы нет чудесней! В чистом поле домик твой, В ясном небе – песня.
Некогда ему грустить – Надо деток прокормить. Крылья смело раскрывает, Ввысь далекую взмывает.
Кривоносова Яна, учениця 7 кл. ЗОШ № 18
Птенчик Шел по полю я домой. Вдруг смотрю – в траве густой Замер, не шевелится Комочек из перьев. Присмотрелся, чуть дыша, и… Увидел малыша. Он один, а мамы нету, Как решить проблему эту? Пройти мимо и забыть? Иль заботу проявить? Взял в ладоши малыша И побрёл я неспеша. Вдруг увидел дерево, На ветвях – гнездо. Я взобрался мигом, Положил его. Радостно встречали Братца-беглеца, Обогрели сразу Милого юнца. С чистою душою Я пошёл домой. Ночью мне приснился Воробушек мой. Бєлошапка Тереза, учениця 10 кл. ЗОШ № 18
Польовий горобець Ворами нас колись всі називали, Й примушували бити нас дітей. А ми завжди вам тільки помагали – Не вороги, а друзі ми людей. Як хочеться, щоб й серед вас, людей, Були такі міцні стосунки, як між нами, Не покидали щоби ви своїх дітей Напризволяще, А про них ви дбали. Маленькі ми, й без всяких там прикрас, Такі беззахисні порою ми буваємо. І просимо: піклуйтесь й ви про нас, Поля ж від шкідників ми позбавляємо. Лікуємо дерева ми від тлі, Личинок різних з-під кори збираємо. Погано без нас буде на землі, Не забувайте, люди, вам допомагаємо. Чеботар Карина, учениця 10 кл. ЗОШ № 18
(Всі учні нагороджені призами за вияв творчості)
Ведучий. Наш захід наближається до завершення. Сьогодні ми почули багато пізнавальної інформації про птахів – наших сусідів – польових горобців. Дізналися про те, що цим пташкам не завжди просто живеться. Що ж ми на прощання їм пообіцяємо?
Учень. Ми друзі і вірні, і щирі, Бо бережемо повсякчас Пташок, що літають у вирій, І тих, що зимують у нас.
Учень. Зустрінуться в рідному краї З ключем журавлиним вгорі Синичок й горобчиків зграї, І сонце всміхнеться мені.
Учень. Жуки і комахи хай чують, Угоду ми маєм з цих пір З пташками, які в нас зимують, На дружбу, на пісню, на мир!
Учень. А взимку для вас – годівничка – Малесенький стіл для пташок. А на ньому різні страви. Горобці! Синички! Гави! Прилітайте на обід, У їдальні – вільний вхід!
Учень. Ніколи не зробимо шкоди Ми пташці у ріднім краю. Нехай звеселяють природу – Співають для нас у гаю.
Ведучий. Вмійте природу любити. Вам у походи ходити, І вам мандрувать, любі діти. Вмійте природу любити.
Все на землі нам треба берегти: І птаха, й звіра, і оту тваринку. Не чванься тим, що цар природи ти, Бо врешті, ти – лише його частинка.
|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
