КЕРІВНИЦТВО САМООСВІТОЮ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ

СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Ефективність підготовки учнів до самоосвіти підвищується завдяки використанню різноманітних методів навчання:

-      лекція з елементами бесіди;

-      евристична бесіда;

      -      складання конспекту за питаннями, запропонованими вчителем;

-      самостійний підбір прикладів для підтвердження життєвих явищ;

      -      складання таблиць, схем;

      -      індивідуальні повідомлення;

-      написання рефератів;

-      написання творів;

      -      аналіз тексту;                            -

      -      семінари, диспути;

-      взаєморецензування робіт учнями;

      -      складання цікавих завдань (шарад, ребусів, кросвордів тощо);

      -      інсценізація уривків із творів;

      -      складання висновків і узагальнень з певного питання або теми тощо.

Для спонукання учнів до самоосвіти необхідно робити екскурси за межі підручника, вказуючи джерела додаткової інформації. А при роботі з додатковими джерелами - залучати дітей до ведення записів, відпрацьовувати уміння сортувати матеріал, виділяти головне, робити висновки, складати простий і розгорнутий план.

У роботі над текстом учням пропонуються диференційовані завдання. Наприклад, при вивченні в 9 класі повісті „Фаталіст" (роман „Герой нашого часу") М.Ю.Лермонтова групам учнів пропонуються такі види робіт:

1.    Визначити, як у повісті характеризуються фатум, доля, передбачання. Виписати з тлумачного словника визначення понять  «фатум», «доля», «передбачення».

2.   Як Печорін ставиться до людського життя? Чи вірить Печорін у фатум, долю? Крім тлумачного словника використати не менш одного додаткового джерела з критичної літератури.

3.    Розкрити вплив на Печоріна соціального середовища, відштовхуючись від його життєвої формули: «Я завжди сміливіше йду вперед, коли не знаю, що мене очікує».

В якій області життя й діяльності більш за все „сміливо йде вперед" Печорін? Використати не менш двох джерел критичної літератури.

Більш дієвим є включення в завдання для самостійної роботи питань, послідовно залучаючи учнів до самоосвітньої діяльності. Спочатку це може бути пропозиція знайти свої приклади для ілюстрації матеріалу, що вивчається; потім - відповісти на питання, які носять проблемний характер, або сконструювати таблицю, схему, причому тут не обов’язково   вимагається застосування додаткової літератури. Потім стимулюється звернення до додаткових джерел для отримання відповіді на поставлене в завданні питання, але в межах змісту шкільної програми. Далі організується самостійний пошук учнем літератури та її використання для виконання завдання на рівні репродуктивної пізнавальної діяльності і, нарешті, самостійного творчого рішення нового завдання.

        Під час оцінювання заохочуються учні, які при виконанні завдання використовували додаткову літературу; особливо ті діти, хто за власною ініціативою залучив те чи інше джерело, не вказане учителем, хто проявив творчии підхід при виконанні завдань.

Окрема увага приділяється використанню у навчанні підлітків цікавих завдань, звичайно ж в розумній кількості.

Уроки в середніх класах повинні бути яскравими, емоційно насиченими. Найбільш характерні види цікавих завдань, застосування яких на уроках гуманітарних предметів у середніх класах сприяє розвиткові у підлітків інтересу і прагнення до самостійного пізнання: загадки, казки, оповідання, шаради, кросворди, цікаві питання проблемного характеру.

Але цікавість завдання є лише засобом, щоб викликати у дітей зацікавленість до його виконання, пробудити бажання самостійної пізнавальної діяльності.

У середніх класах використовуються в роботі такі питання, завдання й ігри, цікавість яких проявляється у змісті завдань. Це ігри-питання, які спрямовують увагу учнів на найбільш виразні, характерні репліки, деталі, фрази, уривки. Наприклад, гра-вікторина «Улюблені казкові герої» (5 клас). Або інше завдання: «Розглянь карту подорожей Герди і знайди в ній помилку. Відповідь обірунтуй» ( 5 клас, казка «Снігова королева»); «Накресли схему «Перехід через Кордильєри». Вибір шляху обгрунтуй» (6 клас, роман Ж.Верна «Діти капітана Гранта») тощо.

Підлітки проявляють цікавість до завдань такого характеру: вони незвичні, цікаві, емоційні. А там, де виникає питання, здивування, починає працювати думка. Учнів вже не влаштовує загальна відповідь, вони прагнуть йти далі, глибше пізнати явища реального світу. Звичайна дитяча допитливість, зацікавленість незвичним запитанням починає переростати в прагнення дістатися до істини, що є новим ступенем у розвитку пізнавальної самостійності учнів.

Як приклад розвитку пізнавальної активності учнів можна навести такий вид роботи з учнями 5 класу - просування учня у вирішені завдань із збільшенням складності (засвоєння логічного порядку і визначення ідейного змісту твору).

Завдання з’ясувати  ідейний зміст повісті В.Короленка «Діти підземелля» вимагало від учнів уважного читання і спостереження за розвитком подій у повісті. При роботі над твором необхідно було скористатися низкою пізнавальних умінь: аналізом окремих епізодів, дозволяючих з’ясувати  сенс назви повісті і перейти до виділення головного в ній: відтворення двох світів дитинства; порівнянням вчинків героїв; узагальненням.

Спираючись на враження дітей від прочитаного, слід підвести їх до визначення загального сенсу повісті і далі до оцінки людей, подій, картин природи. В цілому ж для виконання всього завдання учням необхідно було провести головну пізнавальну дію – з’ясувати  ідейний зміст повісті.

Наступним твором, що вивчається у 5 класі є повість Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра», в якій також розкривається світ дитинства, стосунки між дітьми, але в іншому ракурсі. Завдання, яке учні 5 класу виконують після прочитання вже двох творів ускладнюється:  провести паралель між творами В.Короленка та Марка Твена. П’ятикласники  повинні використати отримані уміння по визначенню ідейного змісту, вказати елементи схожості і відмінності у зображенні світів дитинства авторами творів, застосовуючи вже відомі їм прийоми: аналіз, порівняння, співставлення, узагальнення.

Послідовне ускладнення завдань забезпечує розуміння учнями логічного порядку використання оброблюваних пізнавальних умінь і прийомів. А головне, дозволяє, використовуючи набуті з уроку в урок знання, здійснити виконання такої пізнавальної дії, як визначення ідейного змісту твору. Якщо ж учні зможуть визначати ідейний зміст художнього твору, то «побачити» текст не художнього плану їм вже буде не складно.

Але як передати зміст незнайомого тексту своїми словами, зберігаючи логіку викладу? В цьому допомагає план, тези. Тому на уроках зарубіжної літератури учні вчаться складати план своєї відповіді, який передбачає і своєрідний вступ, і необхідні висновки.

Складання логічно завершеної оповіді з елементами творчості найбільш доцільне при узагальненні або повторенні на уроці.

У середніх класах доцільно звертати увагу на:

-     складання розгорнутого плану як у процесі слухання, так і в процесі читання;

-     складання висновків і узагальнень з певного питання або теми;

-     складання таблиць, схем на базі аналізу вивчених фактів;

-     самостійний пошук відповіді за рекомендованим джерелом з вказанням розділу, глави,сторінок;

-     підготовку невеликих повідомлень і доповідей ві 7 до 15 хвилин;

-     написання творів;

-    складання конспектів і рецензій на відповіді, повідомлення і твори товаришів.

З метою навчання старшокласників  самоосвітньої діяльності доцільно використовувати різноманітні види самостійних робіт, що забезпечують оволодіння навичками самоосвіти:

-   аналізуюче читання;

-    складання планів і опитувальників у процесі читання літературних джерел і слухання оповіді вчителя;

-     спостереження і подальше узагальнення накопичених даних;

-    складання конспектів і тез;

-    письмові і усні узагальнення учнями прочитаного і прослуханого матеріалу;

-    систематизація і класифікація матеріалу, складання таблиць, схем;

-     написання творів;

-     підготовка повідомлень і рефератів до семінарських занять, підготовка до участі у диспутах.

Високі результати в процесі підготовки учнів до аналізуючого читання дає система питань, рекомендованих завчасно для осмислення сутності вивчаємого джерела. Ознайомлення з питаннями спрямовує роботу учнів на уроці і вдома на цілеспрямованість і змістовність. Більш того, ознайомлення учнів з матеріалом по завчасно розробленій системі питань вчить їх уважно вчитуватися у матеріал, що вивчається. Наприклад, контрольні питання:

-    Чим відрізняється епоха М.Ю.Лермонтова від епохи О.С.Пушкіна?

-     Що спільного у віршах «Как часто пестрою толпою окружен» і «Смерть поэта»?

-     У чому бачили призначення поезій О.С.Пушкін і М.Ю.Лермонтов?

-     Позитивний чи негативний герой Печорін? та ін. - представляють собою цільові завдання, що спрямовують пошук фактичного матеріалу, необхідність якого усвідомлюється учнями, стимулює використання  ними набутих знань і розгляд відібраної інформації в порівняльному плані.

СХЕМА ОЦІНКИ ПЛАНУ

1.   Чи відображає план послідовність викладу матеріалу для розкриття теми?

2.   Чи вдало сформульовані пункти плану?

3.   Як співвідносяться кожен з пунктів плану з темою?

СХЕМА РЕЦЕНЗІЇ ВІДПОВІДІ

1.   Глибина і послідовність відповіді.

2.   Доведеність відповіді.

3.   Емоційність і виразність мовлення.

Велику увагу слід приділяти навчанню учнів складанню конспектів, тез, таблиць, схем.

Настанова на використання конспективних записів в подальшій роботі, у відповідях, в написанні творів, при підготовці повідомлень тощо формує в учнів потребу робити конспект таким, щоб в ньому були очевидними і послідовність поглядів автора і власна позиція.

Тези - це засіб, який дозволяє учням оволодіти умінням поділяти матеріал на частини, на логічні ланки і встановлювати між ними взаємозв'язки.

Складання таблиць, схем вимагає від учнів знання матеріалу, уміння орієнтуватися в ньому і висловлювати думки у вигляді коротких узагальнень. Навчання цього уміння може мати варіанти. В одних випадках складання таблиць, схем передує процесу вивчення нової теми, в інших - це робота йде паралельно вивченню того чи іншого питання, по-третє – цей  вид роботи виступає узагальненням засвоєних знань.

Учні в процесі самостійного набуття знань опиняються перед необхідністю їх узагальнення і систематизації. Саме процес узагальнення веде до утворення понять, до пізнання закономірних зв’язків  і відносин, оскільки узагальнення основується на виділенні ознак, не тільки загальних, але й суттєвих для даного явища. Тому у навчальному процесі необхідні повідомлення, реферати учнів як засоби навчання їх умінню узагальнювати й систематизувати знання.

Підготовка учнів до самоосвіти вимагає навчання їх прийомів творчої діяльності: перенесення знань і вмінь в нову ситуацію, бачення проблеми, комбінування і перетворення засвоєних способів діяльності тощо.

Перенесення знань і вмінь в нову ситуацію означає свідоме використання їх, свідчить про високий рівень розумового розвитку учнів, про їх готовність оперувати вивченим матеріалом, готовність до самоосвітнього творчого пізнання.

«Бачення» проблеми – одне  з важливіших проявів самостійного мислення. Високий рівень практичної готовності до самоосвіти передбачає не тільки вміння знаходити шляхи і засоби рішення певних, значних для особистості проблем, але й уміння самостійно бачити і ставити ці проблеми.

Творча діяльність у навчальному процесі сама по собі викликає цікавість учнів і спонукає їх до самоосвіти. А якщо в якості матеріалу для створення й вирішення на уроці проблемної ситуації виявиться потрібним використати зміст додаткового джерела отримання знань, то це ставить учнів перед необхідністю роботи з додатковою літературою.

Між володінням певними способами самостійної діяльності й ставленням до них учнів є тісний зв’язок . Якщо є задоволення від пізнавальної потреби, то воно стимулює формування прагнення самостійно здобувати знання. Паралельно з формуванням в учнів у процесі навчання практичної готовності до самоосвіти зростає й прагнення нею займатися.

Думбай Т.М.,

учитель світової літератури

Троїцько-Харцизької ЗОШ І-ІІІ ст. № 18