НОВЕЛА

“МИТЬ ПРОСВІТЛЕННЯ ДУШІ”

                 Завдяки тому, що ми знаємо, як заробляти собі на життя, ми маємо матеріальне задоволення – у нас є машини, високоякісні звукові пристрої і цілий рік на столі у нас є свіжі фрукти. Та все ж таки нам не дає спокою одне питання: для чого ми живемо? І як же знайти на нього відповідь? Хтось скаже, що шукати відповіді на подібне питання – означає марно витрачати час. Однак відмовлятися від пошуку – це все одно, що не звертати уваги на камінець у взутті. Йти, звісно, ви зможете, але не будете почуватися зручно.

                  Ну, а як же не думати про це, якщо батьки розлучилися. Напевно, мало що завдає болю, ніж ігнорування з боку когось з батьків.

                  Ця історія спіткала 15-річну дівчину Карен. Вчора пройшов її день народження. В гостях у неї були всі друзі, але не було лише однієї, дуже важливої людини. Не було її батька. Ця історія повторювалася вже протягом 10 років, бо саме 10 років тому батьки Карен розлучилися. Дівчинка залишилась з матір”ю, а батько поїхав за кордон і до цих пір Карен його не бачила. Її подруга Брітні усіма способами намагалася  втішити подругу, та Карен, знесилена відчаєм, все плакала і плакала. Вона думала, що нікому не потрібна і відштовхнута. Цілий день пройшов похмуро, неначе у тумані, а за цей час Карен нав”язала собі думку, що батько ніколи не повернеться, а для матері вона просто тягар. Отрута цієї думки поступово точила серце і душу Карен і вона, не взмозі носити в собі цей біль, вирішила піти з життя. Але дівчинці забракло сміливості це зробити. І слава Богу! Бо через тиждень прийшов лист від батька. Від радості Карен забула всі ті жахливі думки, що труїли її серце.

                     Одного дня, повертаючись додому з танцювального гуртка,  з дівчинкою трапилася страшна подія: Карен збила машина. Що може бути болючішим для батьків, ніж страх за свою дитину, що висить на одній ниточці між життям та смертю? Батько Карен приїхав наступного ранку. Два дні дівчинка перебувала у тяжкому стані, але лікарі зробили свою справу -  врятували життя підлітка. Щн з тиждень вона провела у реабілітаційній палаті і за цей час усвідомила, яке дороге для неї життя і як не хочеться з ним прощатися. Автомобільна аварія допомогла  Карен просвітлити душу, і всі жахливі думки вивітрилися, наче й не було.

               Того дня, коли донька повернулася додому,батько повіз їх з мамою до моря на відпочинок. Вони, як одна щаслива родина, зустріли захід сонця. Карен пригадалося дитинство, таке безтурботне і світле, що вона вирішила неодмінно жити довго і радіти кожному світанку!

                 Подібні гіркі випадки знайомі багатьом підліткам. Вони, як і Карен, бачать, що батько чи матір не люблять їх або зовсім ніколи не любили. Та якщо тривога, розчарування і почуття провини вже давно оселилися в твоєму серці, ти зможеш поступово їх позбавитися і досягти душевного спокою. Тільки не треба самостійно боротися з проблемами, слід поговорити з кимось, не ховати все у собі. Слід радіти кожному дню життя і бути впевненим, що ти потрібен цьому світові!

                                                                                     Бєлошапка Тереза,

                                                                                       7 клас 2010 рік