Слідство веде Беккі Хаус

Детективна історія

       Містер Адам Хондан стояв над охололим тілом свого дядечка.

- Хто міг зробити таке? Якою жорстокою людиною треба бути, щоб вбити літню людину? Пообіцяйте мені, міс Хаус, що Ви знайдете злочинця і він отримає покарання.

- Не хвилюйтеся, містере Хондан, я зроблю все, що у моїх силах, але злочинця знайду!

- Що Ви можете сказати, дивлячись на цю картину?

- Дивлячись на його положення, я можу сказати, що він не сам впав, а його штовхнули, причому через те, що загиблий ударився потилицею об підлогу, смерть настала миттєво. Я помітила, що у Вас відчинений сейф, містере Хондане. Перевірте, чи нічого не зникло: папери, гроші можливо.

     Містер Адам рушив до сейфу.

-  Ви праві! Тут немає деяких паперів і заповіту.

- Заповіту? – перепитала Беккі. – Це дуже цікаво!

- Вибачте, міс, але мені тяжко знаходитись у цій кімнаті. З Вашого дозволу я покину приміщення.

- Так, звичайно. А я поки що огляну тіло.

- Добре. Я тим часом буду на другому поверсі.

       Міс Бекі довгий час оглядала тіло містера Хондана-старшого і помітила у руці загиблого шматочок тканини. Вона подумала про себе: «Це дуже добре! Злочинець залишив мені зачіпку. Якщо знайду людину з пошкодженим одягом, то, можливо, знайду і злочинця».

 - Я закінчила, містере Стентен, - звернулася вона до міського поліцейського, - тепер ця кімната у Вашому розпорядженні.

Наступного дня міс Хаус рушила до будинку Хонданів.

- Скажіть мені, будь-ласка, містере Адам, хто згадувався у заповіті Вашого покійного дядечка?

- Я, моя сестра Елізабет та її неповнолітній син Джордан. Невже Ви вважаєте, що до вбивства дядечка причетний я?

- Звісно ж, ні. Поки що, ні. А як щодо Вашої сестри?

-На момент вбивства її не було в місті.

- А хто ще проживає у цьому будинку? – поцікавилась Беккі.

-Садівник – містер Купер і служниці – місіс Крістен Свім і місіс Роуз Алан, - із здивуванням промовив Адам.

Тоді міс Беккі дістала з кишені клаптик тканини і спитала у містера Хондана:

- Вам знайома ця тканина?

- Звісно, знайома. У місіс Роуз сукня саме з такої тканини.

- Розкрию Вам таємницю, містере Адам. Цей клаптик тканини я знайшла у руці Вашого дядечка. Звідси випливає, що до вбивства може бути причетною  служниця.

- Але цього не може бути!

- Дозвольте мені поспілкуватися з місіс Роуз Алан.

Після розмови з Беккі,  служниця Роуз зізналася, що зовсім не хотіла вбивати містера Хондана-старшого і не думала, що наслідки будуть такими.

 -Якщо вбивцею є Ви, місіс Роуз, то навіщо Вам були папери?

- Розумієте…Ми з Адамом кохаємо один одного і коли він дізнався, що я вбила його дядечка, він вирішив знищити папери, щоб більша частина спадку не дісталася його сестрі з племінником.

 - Тобто, містер Адам усе знав? Мені треба поставити йому кілька запитань.

Коли Беккі спустилася на перший поверх, то побачила, що містера Адама вже й близько не було. Місіс Роуз почала гучно ридати. Міс Хаус не знала, що їй робити: бігти за Адамом чи заспокоювати Роуз. Зрештою, вона залишилась поряд із служницею.

- Нічого, - промовила вона, - від Беккі Хаус ще нікому не вдавалося втекти.

Кривоносова Яна,

7 клас 2011 рік